Cocaine 97% Мончегорск COCAIN Columbia

Эй, чуваки, посидим на хате, я вам историю расскажу, которую я зацепил на прошлой неделе. Короче, я решил закинуться. Заказал закладки и отправился в торговый центр, чтобы поиграть в прятки ночью. Вся идея была просто огонь, я уже представлял себе, как шаверма в зубах, кокаин в кармане, и мы с приходной девочкой улетаем на самый настоящий трипчик.

Пришел я значит в это огромное здание, пахнущее баблом. Кидаюсь на лифт, раздавая всем хайфай, чтобы прокачать стимул. Выбираю самый дальний этаж, где гуляют только затворники. Забиваю на все охранники, даже не обращаю на них внимания, потому что у меня уже трип в разгаре.

Моя приходная девочка, она шарит в прятках, я ей доверяю, она никогда не прогадает. Мы решили сначала чиллить на крыше, посмотреть на город, как он ночью рисует свои огни. Шмальнем кока, поднимем настроение, ощутим настоящий вайб. Думаю, тут нам будет самое оно для игры в прятки. Наконец, мы добрались до крыши, а там оказалось так круто, что я даже уставился. Небоскребы сияют, а воздух пропитан свободой. Зажигая себе снова, я чувствую, как легкий нос благоприятно реагирует на этот стимул. Все готово для адреналина и абсолютно ничего не должно помешать игре в прятки.

Мы решаем играть по правилам: полчаса на поиск, потом меняемся ролями. Девочка начинает считать, а я плетусь в темных углах. Блин, этого восторженного ожидания я давно не чувствовал. Сердце бьется быстрее, а голова уже на молекулярном уровне от мдма. Да никто и не догадывается, что в этом центре, среди лавочек и фонтанчиков, два наркобарона играют в самую безумную игру своей жизни.

Прятка за пряткой, а адреналин нарастает. Забиваю на все, даже на то, что это незаконно и опасно. Мы оба в стимуле, а кока ставит нас в нужную ноту. Внезапно девочка теряется из виду, а я понимаю, что мне придется найти ее первым, чтобы продолжить этот сумасшедший трипчик. Я начинаю обыскивать все углы, подниматься на каждый этаж, но в ночной космической гонке я все равно заблуждаюсь. Чувствую, как пульс учащается, а голова от стимула словно лопается. Но я не сдамся, я нашел свою стимулку, и никто не остановит меня в этой безумной игре. Когда я уже отчаялся, что не смогу найти ее, вижу ее в одной из закрытых комнат. Она прячется, и я, будто забыв об опасности, бросаюсь к ней. Весь этот трипчик, эта игра в прятки - все это была просто подготовка к нашей абсолютной свободе. Мы можем забыть о мире за этими стенами, потому что на самом деле мы уже нашли свой способ уйти от реальности.

Мы остаемся внутри этого здания, пока все просыпаются и начинают свои стандартные дела. Мы чиллим на крыше, отдыхаем от этой безумной игры. Пусть все забивают, пусть все не понимают. Мы нашли свою свободу, нашли наш адреналин и теперь ничто не сможет остановить нас.

Так что, ребята, если захочется взорвать свою реальность, забыть о всех проблемах и просто побегать в игре в прятки, попробуйте этот вариант. Смело закидывайтеся, чиллите с любимым стимулом и отправляйтесь вместе в этот безумный трип. Сиги париться, наркотики читаться, и никто не остановит вашу свободу.

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.